У французькому психоаналізі обсесивна структура — це не просто розлад. Це спосіб організації бажання, у якому напруга не знаходить виходу, а розрядка застрягає між думкою і дією. Обсесивний суб’єкт не дозволяє собі відчути, поки не «зрозуміє». Але чим більше він намагається все пояснити, тим менше живе.

У французькому психоаналізі невроз — це не просто «розлад», а спосіб, у який психіка намагається впоратися з власним бажанням. Бажання завжди несе напругу, бо воно водночас і заборонене, і необхідне. Ми не можемо відмовитись від нього — але не можемо й здійснити його без наслідків. Тому психіка шукає обхідний шлях: розрядку.