All Posts

Психоаналіз — це не просто розмова. Це процес, який вимагає часу і терпіння. Але саме завдяки цьому ти можеш знайти справжні причини своїх проблем, а не лише їх симптоми.

Більшість людей навіть у сексі уникають справжньої близькості. І справа далеко не лише в порнографії чи цифрових стимулах. Сексуальний акт часто стає найбезпечнішим способом... утекти від емоційного контакту, залишившись суто у фізичному. В культурі ніжність і вразливість несвідомо сприймаються як слабкість або загроза. Відкритися іншому - показати потребу в ньому. За цим виринає архаїчний страх: «Якщо я покажу, як сильно ти мені потрібен, ти отримаєш владу наді мною або відк

Ілюзія контролю: чому «доказова» психологія не лікує тривогу Сьогодні інтернет переповнений порадами в стилі: «Зміни думку - зміниться й емоція». Нам намагаються довести, що тривога - це просто результат «когнітивної помилки», і варто лише раціонально розібрати свій страх або подихати по квадрату, як усе мине. Але давайте подивимось правді в очі: твердження, що спочатку виникає думка, а потім емоція - це найгірша ілюзія та фундаментальна логічна помилка, яка заполонила сучасн

Коли пара стикається із сексуальними проблемами - чи то повна втрата потягу, чи хронічний біль під час близькості , чи передчасна еякуляція - першою реакцією зазвичай стає пошук медичних або поведінкових рішень. Ми йдемо до лікарів, шукаємо чарівну таблетку або намагаємося застосувати технічні поради із сексології. Проте, якщо фізіологічні причини виключені, а техніки не працюють, ми стикаємося з фундаментальною істиною психоаналізу: секс - це найчутливіший проекційний екран

«Мені стало значно краще, я все зрозумів, тому, думаю, на цьому ми можемо завершувати». Ця фраза звучить як тріумф терапії, але практикувальний аналітик знає: часто саме в цей момент починається найзапекліша підсвідома битва. У психоаналізі цей феномен має точну й парадоксальну назву - втеча в здоров'я. Це дивовижний маневр психіки, коли ілюзія миттєвого зцілення використовується як щит проти реальних змін. Саме з такого феномену народжуються сучасні міфи про «ефект за одну с

«Якими точками ми знаходимо одне одного і чому погоджуємося грати нав'язану роль ката?» Трансакційний аналіз Еріка Берна чудово описує поведінковий рівень - маніпулятивні «ігри» (Жертва - Переслідувач - Рятівник). Проте психоаналіз пропонує значно глибшу «стежу» - через концепції діад об'єктних відносин, валентності та проективної ідентифікації 🧵. Механізм психоаналізу проти ТА Берна: У трансакційному аналізі гра є ніби напівсвідомим вибором сценарію. Глибинний психоаналіз д

Іноді дитина вчиться не просити не тому, що їй «нічого не потрібно». А тому, що її потреба починає переживатися як надмірна. Це може бути дуже тонкий досвід. Батьки втомлені, виснажені, зайняті, емоційно недоступні. Вони не обов’язково відмовляють прямо - але дитина відчуває: «зараз не час», «я заважаю», «мені тут немає місця». І тоді виникає внутрішнє рішення: краще не нав’язуватись. У психоаналітичній оптиці Мелані Кляйн це можна зрозуміти як раннє формування тривоги у стос

Для глибинного аналізу опору терапії як закритої внутрішньої системи ми маємо звернутися до ідей видатного британського психоаналітика Гаррі Гантріпа. У своїй фундаментальній праці «Шизоїдні явища, об'єктні відносини і самость» Гантріп здійснив радикальний зсув у психоаналізі: від фройдівської «моральної» психології контролю над потягами та провини він перейшов до его-психології, зосередженої на центральній проблемі людського існування - страху втрати Его та боротьбі за збере

Практичне керівництво через об'єктні відносини (Фейрберн, Віннікотт, Гантріп) Всі заклики типу «просто полюби себе» розбиваються об глуху стіну внутрішнього опору. Психоаналітик Рональд Фейрберн довів: наше «Я» - це не моноліт, а система фігур. І часто та частина, яка намагається «полюбити», заблокована жорстоким внутрішнім катом. Поки ми не зрозуміємо структуру цього конфлікту, ми безсилі. Фейрберн описав, як дитина, стикаючись із холодністю, знеціненням або травмою, не мож

Чому той, хто найбільше мріє про любов, несвідомо нищить будь-яке зближення Найважчий парадокс людської психіки полягає в тому, що люди, які найголосніше заявляють про свою абсолютну самодостатність і незалежність, насправді перебувають у глибокій інтрапсихічній ізоляції. Зовні це може виглядати як зрілість, сила чи гордість («мені ніхто не потрібен», «я справляюся сам»), але в клінічній реальності за цим фасадом майже завжди стоїть тотальний, паралізуючий страх близькості, д

Чому успіх відчувається як злочин: провина перед батьком та кляйніанський аналіз самосаботажу Буває так: чоловік має колосальний потенціал, інтелект, ідеї, але щойно він наближається до реального масштабу - великих грошей, визнання чи статусу - вмикається невидиме гальмо. Починається прокрастинація, дивні хвороби, безглузді помилки в кроці від тріумфу. Замість радості — глуха, паралізуюча тривога. З погляду теорії об'єктних відносин Мелані Кляйн, за цим сценарієм стоїть не «л

Архітектура неможливої близькості: Коли двоє людей вступають у довготривалі стосунки, вони несвідомо укладають таємний психічний договір. Окрім свідомого прагнення до любові та безпеки, пара створює спільний психічний простір, який Девід і Джилл Шарфф називали єдиною системою об'єктних відносин. У цій системі партнер перестає бути просто окремою людиною - він стає екраном для проекцій, резервуаром для витіснених частин нашого власного «Я» та головним регулятором нашої внутріш

Панічна атака - це не просто раптовий збій у роботі нервової системи чи випадковий напад вегетосудинної дистонії, як це часто намагаються пояснити. Якщо зазирнути за лаштунки людської психіки крізь призму глибинного психоаналізу, виявиться, що паніка є фінальним актом жорстокої каральної операції, яку проводить ваш власний Внутрішній Критик. Це момент, коли садистичне Супер-Его виносить особистості смертний вирок за невидимий для ока злочин і миттєво приводить його в дію прям

Вітаю! Мене звати Дарʼя Барабаш, я засновниця платформи db і практикую психоаналітичний підхід у психології. Якщо ви шукаєте підтримку, розуміння та допомогу у складних життєвих ситуаціях, я тут, щоб допомогти

Панічні атаки можуть з’явитися раптово і без видимої причини. Вони лякають, викликають сильний дискомфорт і часто залишають відчуття безпорадності. Якщо ви коли-небудь відчували раптовий страх, прискорене серцебиття, задуху або відчуття, що світ навколо ніби зникає, можливо, ви стикалися з панічною атакою.

Вітаю! Мене звати Ірина Скляр, і я рада познайомитись з вами. Якщо ви шукаєте підтримку, розуміння та допомогу у складних життєвих ситуаціях, я тут, щоб допомогти.