Зріла близькість

Більшість людей навіть у сексі уникають справжньої близькості. І справа далеко не лише в порнографії чи цифрових стимулах. Сексуальний акт часто стає найбезпечнішим способом... утекти від емоційного контакту, залишившись суто у фізичному. В культурі ніжність і вразливість несвідомо сприймаються як слабкість або загроза. Відкритися іншому - показати потребу в ньому.

За цим виринає архаїчний страх: «Якщо я покажу, як сильно ти мені потрібен, ти отримаєш владу наді мною або відкинеш мене». 

Саме тому зараз такий популярний фокус на «грубості», жорсткому домінуванні, фетишизації чи фіксації на окремих технічних практиках. Звісно, сексуальні експерименти самі по собі є нормою. Але дуже часто надмірне захоплення жорстким або сценарійним сексом - це лише захисний фасад.

Коли секс перетворюється на театр домінування й підкорення чи суворе слідування певному ритуалу, з нього вихолощується емоційна невизначеність. 

Якщо ти домінуєш - ти повністю контролюєш ситуацію й захищений від вразливості. Якщо ти підкоряєшся суто за правилами гри - ти знімаєш із себе відповідальність за емоційний контакт. З точки зору теорії об'єктних відносин (зокрема праць Шарффа та Фейрберна), доросла сексуальність - це спадкоємиця найпершого психосоматичного партнерства між немовлям і матір'ю.

У ранньому тілесному контакті закладається база: чи безпечно бути розслабленим і вразливим у руках Іншого. 

Якщо первинний досвід був тривожним, холодним або занадто інтрузивним (переслідуючим), у психіці формується «об'єкт, що відкидає» (фруструючий).

Глибока прив'язаність починає асоціюватися з болем або втратою себе.

Щоб захиститися, людина замінює емоційний зв'язок формальними сценаріями або фізичною грубістю - де ніжність просто «заборонена кодексом гри». 

У цьому випадку тіло й еротичні зони стають проекційним екраном.

Партнер сприймається не як цілісна особистість, а як «частковий об'єкт» - інструмент для стимуляції, відреагування агресії чи підтвердження власної влади.

Це дозволяє отримати фізіологічне збудження («збуджуючий об'єкт»), повністю заблокувавши ризик емоційного зближення. 

Страх втратити контроль - це страх емоційного регресу. Глибока ніжність вимагає здатності тимчасово послабити захисти Еґо, зняти маску «сильного» чи «домінуючого» й зустрітися з партнером «очі в очі». Для психіки з травмою прив'язаності ризикнути бути ніжним здається значно страшнішим, ніж витримати фізичний біль чи жорсткість. 

Справжня сексуальна зрілість починається там, де з'являється мужність витримати власну вразливість і відкрити ніжність. Секс стає глибинним задоволенням не тоді, коли ми бездоганно контролюємо сценарій чи партнера, а коли спроможні зустрітися з ним на рівні справжнього «Я»